1-а СамуїловаРозділ 12 |
|
1 |
|
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня. |
|
3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“. |
|
4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“. |
|
5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“ |
|
6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю. |
|
7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми. |
|
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці. |
|
9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них. |
|
10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі. |
|
11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно. |
|
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш. |
|
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя. |
|
14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим. |
|
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків! |
|
16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х. |
|
17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“. |
|
18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла! |
|
19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“. |
|
20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм! |
|
21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони. |
|
22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм. |
|
23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту. |
|
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами! |
|
25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“ |
1 SamuelChapter 12 |
|
1 AND Samuel said to all Israel, Behold, I have hearkened to your voice in all that you said to me, and have made a king over you. |
|
2 And now, behold, the king is before you; and I am old and gray-headed; and, behold, my sons are with you; and I have walked before you from my childhood to this day. |
|
3 Behold, I am standing before you; testify against me before the LORD and before his anointed; whose ox have I taken? Or whose ass have I taken? Or whom have I defrauded? Or whom have I oppressed? Or of whose hand have I taken a bribe to look upon him with favor? Tell me, and I will restore it to you. |
|
4 And they said to him, You have not defrauded us nor oppressed us, neither have you taken anything from any one of us. |
|
5 And he said to them, The LORD is witness against you, and his anointed is witness this day, that you have not found anything wrong with me. And they said, He is witness. |
|
6 And Samuel said to the people, The LORD is the only God, who advanced Moses and Aaron and who brought your fathers up out of the land of Egypt. |
|
7 Now therefore stand still that I may judge you before the LORD in all his righteous acts which he did to you and to your fathers. |
|
8 When Jacob went into Egypt and your fathers prayed before the LORD, then the LORD sent Moses and Aaron, who brought your fathers out of the land of Egypt and made them dwell in this place. |
|
9 And when they forgot the LORD their God, he delivered them into the hand of Sisera, general of the army of Hazor, and into the hand of the Philistines, and into the hand of the king of Moab, and they fought against them. |
|
10 And they prayed before the LORD, and said, We have sinned, because we have forsaken the LORD our God and have served Baal and Ashtaroth; but now deliver us out of the hand of our enemies and we will serve thee. |
|
11 And the LORD sent Deborah and Barak and Gideon and Jephthah and Samson, and delivered you out of the hand of your enemies round about you, and you dwelt in safety. |
|
12 And when you saw that Nahash the king of the children of Ammon came against you, you said to me, No; but a king shall reign over us; yet the LORD your God was your king. |
|
13 Now therefore behold the king whom you have chosen, and whom you have requested! And, behold, the LORD has given you a king. |
|
14 If you will fear the LORD and serve him and obey his voice and not provoke him, then shall both you and also the king who reigns over you continue following the LORD your God. |
|
15 But if you will not obey the voice of the LORD your God, but provoke him, then shall the hand of the LORD be against you as it was against your fathers. |
|
16 Now therefore be ready, and see this great thing which the LORD will do for you. |
|
17 Behold, it is wheat harvest today; I will call to the LORD, and he shall send thunder and rain; and you shall know and see that your wickedness is great, in that you have asked for yourselves a king. |
|
18 Then Samuel called to the LORD; and the LORD sent thunder and rain on that place; and all the people greatly feared the LORD and Samuel. |
|
19 And all the people said to Samuel. Pray for your servants before the LORD your God, that we may not die; for we have added to all our sins a great evil, in that we have asked for ourselves a king. |
|
20 And Samuel said to the people, Fear not; you have done all this wickedness; yet do not turn aside from following the LORD, but serve him with all your heart; |
|
21 And do not turn aside after vain things which cannot deliver you; that you may not die, for they are vain things. |
|
22 For the LORD will not forsake his people for his great name's sake; because he is pleased to make you his people. |
|
23 Moreover as for me, far be it from me that I should sin against the LORD in ceasing to pray for you; but I will teach you the good and the right way; |
|
24 Only revere the LORD, and serve him in truth with all your heart and with all your soul; for consider what great things he has done for you. |
|
25 But if you shall continue to do wickedly, you shall die, both you and your king. |
1-а СамуїловаРозділ 12 |
1 SamuelChapter 12 |
|
1 |
1 AND Samuel said to all Israel, Behold, I have hearkened to your voice in all that you said to me, and have made a king over you. |
|
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я поста́рів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї мо́лодости аж до цього дня. |
2 And now, behold, the king is before you; and I am old and gray-headed; and, behold, my sons are with you; and I have walked before you from my childhood to this day. |
|
3 Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“. |
3 Behold, I am standing before you; testify against me before the LORD and before his anointed; whose ox have I taken? Or whose ass have I taken? Or whom have I defrauded? Or whom have I oppressed? Or of whose hand have I taken a bribe to look upon him with favor? Tell me, and I will restore it to you. |
|
4 А вони сказали: „Не гноби́в ти нас, і не чинив нам наси́льства, і ні від ко́го нічо́го не брав“. |
4 And they said to him, You have not defrauded us nor oppressed us, neither have you taken anything from any one of us. |
|
5 І він сказав: „Госпо́дь свідок на вас, і свідок Його пома́занець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці“. А народ сказав: „Свідок!“ |
5 And he said to them, The LORD is witness against you, and his anointed is witness this day, that you have not found anything wrong with me. And they said, He is witness. |
|
6 І сказав Самуїл до народу: „Свідок Господь, що поставив Мойсея та Ааро́на, і що вивів наших батьків із єгипетського кра́ю. |
6 And Samuel said to the people, The LORD is the only God, who advanced Moses and Aaron and who brought your fathers up out of the land of Egypt. |
|
7 А тепер станьте, і я буду суди́тися з вами перед Господнім лицем про всі доброді́йства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батька́ми. |
7 Now therefore stand still that I may judge you before the LORD in all his righteous acts which he did to you and to your fathers. |
|
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки́ ваші кли́кали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осади́ли їх у цьому місці. |
8 When Jacob went into Egypt and your fathers prayed before the LORD, then the LORD sent Moses and Aaron, who brought your fathers out of the land of Egypt and made them dwell in this place. |
|
9 Та вони забу́ли Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісе́ри, начальника хацорського війська, і в руку филисти́млян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них. |
9 And when they forgot the LORD their God, he delivered them into the hand of Sisera, general of the army of Hazor, and into the hand of the Philistines, and into the hand of the king of Moab, and they fought against them. |
|
10 І кли́кали вони до Господа та говорили: „Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми бу́демо служити Тобі. |
10 And they prayed before the LORD, and said, We have sinned, because we have forsaken the LORD our God and have served Baal and Ashtaroth; but now deliver us out of the hand of our enemies and we will serve thee. |
|
11 І послав Господь Єруббаа́ла, і Беда́на, і Їфта́ха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довко́лишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно. |
11 And the LORD sent Deborah and Barak and Gideon and Jephthah and Samson, and delivered you out of the hand of your enemies round about you, and you dwelt in safety. |
|
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Госпо́дь, Бог ваш. |
12 And when you saw that Nahash the king of the children of Ammon came against you, you said to me, No; but a king shall reign over us; yet the LORD your God was your king. |
|
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя. |
13 Now therefore behold the king whom you have chosen, and whom you have requested! And, behold, the LORD has given you a king. |
|
14 Якщо ви бу́дете боятися Господа, і бу́дете служити Йому, і бу́дете слухатися Його голосу, і не бу́дете непокі́рні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим. |
14 If you will fear the LORD and serve him and obey his voice and not provoke him, then shall both you and also the king who reigns over you continue following the LORD your God. |
|
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокі́рні до Господніх за́повідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків! |
15 But if you will not obey the voice of the LORD your God, but provoke him, then shall the hand of the LORD be against you as it was against your fathers. |
|
16 I ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших оча́х. |
16 Now therefore be ready, and see this great thing which the LORD will do for you. |
|
17 Чи ж сьогодні не жнива́ на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх оча́х жада́нням для себе царя“. |
17 Behold, it is wheat harvest today; I will call to the LORD, and he shall send thunder and rain; and you shall know and see that your wickedness is great, in that you have asked for yourselves a king. |
|
18 І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла! |
18 Then Samuel called to the LORD; and the LORD sent thunder and rain on that place; and all the people greatly feared the LORD and Samuel. |
|
19 І сказав увесь народ до Самуїла: „Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи́ додали́ ми ще й оце зло, що жадали для себе царя“. |
19 And all the people said to Samuel. Pray for your servants before the LORD your God, that we may not die; for we have added to all our sins a great evil, in that we have asked for ourselves a king. |
|
20 І сказав Самуїл до народу: „Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господе́ві всім серцем своїм! |
20 And Samuel said to the people, Fear not; you have done all this wickedness; yet do not turn aside from following the LORD, but serve him with all your heart; |
|
21 І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони. |
21 And do not turn aside after vain things which cannot deliver you; that you may not die, for they are vain things. |
|
22 Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм. |
22 For the LORD will not forsake his people for his great name's sake; because he is pleased to make you his people. |
|
23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставля́ти вас на дорогу добру та про́сту. |
23 Moreover as for me, far be it from me that I should sin against the LORD in ceasing to pray for you; but I will teach you the good and the right way; |
|
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами! |
24 Only revere the LORD, and serve him in truth with all your heart and with all your soul; for consider what great things he has done for you. |
|
25 А якщо справді бу́дете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!“ |
25 But if you shall continue to do wickedly, you shall die, both you and your king. |